Мефедрон 4 MMC блэк спрут рабочий сайт Лангепас

Бро, я тут даже не знаю с чего начать, всё так криво и косо закрутилось, что я сам уже не могу отличить правду от фэйка. Но не буду тебя долго томить, слушай, как я купил закладки и за что выгнали из того засранного института.

В общем, дело было так. Месяц назад я попал в панамеру на деньги с бати, да так, что даже охренеть можно было. Батя у меня всегда марцефаль по ситуации сливает, но на этот раз он просто открыл кран. Ну как тут устоять, да? Сразу в голову полезли идеи, как удвоить заработанный. Энергия, которая от этого прет, просто зашкаливает.

Ну и давай я с друзьями начали копать какую-то дичь про закладки. Ты в курсе, что я наркоман и люблю под наркой зажигать. Гандж, крэк, всё такое, я в этом теме, бро, на уровне. Друзья подкинули идею, что можно фенамин впаривать, дескать, они продают разбавленный, а внутри лежит самый настоящий закладка. Короче, мы взяли эти фенчики, начали разбавлять, а потом делать вид, что впариваем народу.

Ну и началось, как в армии, бл*ть. Продажи летят, люди ломанулись в очередь, как будто выдают деньги за бесплатно. Я просто на седьмом небе от этого успеха. А потом, внезапно, всё пошло по пизде.

Я, как дурак, на своей страничке в соцсети начал селить свои достижения, выложил фотки с народом, который обалдел от восторга на фэйковые закладки. Но я так увлёкся, что решил что-то придумать поприкольнее, чтобы поднять ажиотаж ещё больше. И тут я решил, зачем бы не спеть про армию РФ?

История, чувак, вышла просто огонь. Я рассказал, как я служил в Российской Федерации, как я был на войне, как я героически побеждал террористов. Все были в полном шоке и восхищении, лайки и комменты летели, как пирожки с нулевой калибровкой.

Но как всегда, всё хорошее заканчивается. Меня слили, бро. Из института выгнали прямо с помпезным скандалом. Деканату стало известно, что я врал про армию РФ, про свои подвиги. Тогда я просто усрался от страха. Я же знаю, как эти деды в погонах реагируют на такую хуйню.

Вроде бы и моя жизнь была веселой и беззаботной, а оказывается, всё это карточный домик, который может рухнуть в любой момент. Как же я поебался, бро. Все эти иллюзии, эта наркотическая эйфория и всё такое, конечно, круто, но потом всегда бывает острая приземленность.

Теперь я сам сижу в своей комнатке, откуда все друзья отвернулись. Никто не хочет иметь дело с лузером, который врёт про армию, а также обманывает в плане закладок. Конечно, я понимаю, что сам виноват, но всё равно обидно до жопы.

Вот так и получилось, что я сейчас в самом дне жизни и никак не могу выбраться. Пошла вся эта жизнь по-барабану, и всё потому, что я решил себе полегче сделать, поддев народ своими фэйковыми историями. И сейчас мне просто пох*й на всё.

Ну ладно, бро, хватит мне опускаться в эту депрессию. Всё равно ничего хорошего не получится. Я просто буду сидеть тут, глотать свои слёзы и вспоминать, как я был крут. А теперь нищий и абсолютно никому не нужный.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!